пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

Віртуальне інтерв'ю "Вільні творити майбутнє"

 

       Бібліотеки нашого району в своїй роботі висвітлюють важливі для України події, знаменні і пам'ятні дати. 21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Бібліотекарі виcловили cвою думку, що для них значать поняття "свобода" та "гідність" і чим для них є День Гідності та Свободи.

 Центральна районна бібліотека: "Події, що відбулись на Майдані, змінили не лише політичне життя України, а і нас самих, нашу свідомість. Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку нашої держави та суспільства, згуртувала справжніх патріотів Батьківщини навколо високої мети – відстоювання незалежності держави, її європейський напрямок розвитку, усвідомлення українцями своєї громадянської ваги і громадянського обов’язку, збереження своєї культури, мови, історії, традицій. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною. В серці кожного українця буде жити пам’ять про Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, що й на сьогоднішній день гинуть, захищаючи рідну землю. Гідними синами України є Герої Небесної Сотні, воїни АТО, волонтери. Гідними маємо бути і ми. А за свободу треба боротися, за це боролися наші пращури, за це ми боримось сьогодні на Сході України."

                             
                                            Виставка-реквієм у центральній районній бібліотеці

 

  Лиманська селищна бібліотека №3:      "МАЙДАН,     РЕВОЛЮЦІЯ,  ВИПРОБУВАННЯ,    ЦІННІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЛЮДИНИ,   ВИМІР ГІДНОСТІ – ці слова стали для нас особливо важливими після подій 21 листопада 2013року. Так і ключове слово – гідність. Бо тільки людина, яка має гідність, вільна творити майбутнє. Здається, тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне. Це сталося на Майдані. На Майдані ніхто не знав, що принесе завтрашній день. Завтра могло і не стати. Всі поспішали жити сьогодні. І тепер кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули та гинуть досі у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. Тому наш обов’язок не скривдити цих мужніх людей заради майбутнього. Ми стали іншими, і саме нам творити нову історію України, велику і рівну серед країн світу. То ж маємо бути гідними її, і знаєте чому? Бо:

«Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя»

                                                                                                            Цицерон

 

Павлівська сільська бібліотека: "Гіппократ стверджував, що Душа людини розвивається до самої смерті. Тож я думаю, що кожна людина,  сприймаючи   волю  Бога – Творця,  душею робить свій вибір свободи, якою дорогою йому рухатись вперед .  Найголовніше,  що ми,  люди, повинні розуміти – це жити в любові до ближнього свого, до сім’ї,  до народу,  до землі своєї  і до живої планети  Землі в цілому.  Ми повинні змалку виховувати у наших дітей - громадян майбутнього покоління,  найкращі духовні  якості людини , щоб не рушити закони природи,  бути розумними і гідними своїх батьків. З сивої давнини предки нам передали гідність,  як незламну  честь з   почуттям справедливості,  віри,  надії , та любові. Тож   бережімо  духовні надбання нездоланної  волі, праведної свободи в  ім’я  майбутніх поколінь.

Гідність і свобода хай живе в душі,

Правдою і вірою, світочем в житті,

Сяйвом променистим світить у  путі

І народ єднає в дружбі назавжди."

 

Яковлівська сільська бібліотека: "Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю свої дітей. І тоді прийдуть зміни..."- сказав один із моїх улюблених сучасних співаків та громадський діяч Святослав Вакарчук. Я від усього серця прагну кращої країни для своїх дітей та онуків, але мені іноді здається, що треба дуже поспішати братися до роботи, поки що ще можна щось змінити. Я не одна в своєму прагненні, і за нами - майбуття!"

                                      Фотоколаж, підготовлений бібліотекарем Яковлівської с/б
 

 

 

 

неділя, 15 листопада 2020 р.

Дистанційний семінар “Сучасні тенденції в інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки”

 До уваги бібліотечних працівників матеріали дистанційного семінару “Сучасні  тенденції в інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки”. Ознайомитись можна за посиланням

понеділок, 12 жовтня 2020 р.

Літературна панорама "Українські воїни всіх часів: від скіфів до кіборгів"

 

    Щорічно, 14 жовтня, Україна відзначає одне зі своїх головних державних свят — День Захисника України. Окрім того, 14 жовтня — це православне свято Покрови Пресвятої Богородиці, День козацтва та річниця створення Української повстанської армії.

 Як же всі ці чотири свята пов'язані між собою?

    Вшанування Пресвятої Богородиці Покрови – захисниці від ворогів має глибоке коріння в Україні. Ця традиція прийшла з Візантії разом із запровадженням Володимиром Великим християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.

    За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх омофором (покровою). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Вражений  цим дивом Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

  Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Козацька Покрова.

    Зародилося козацтво на українських землях у XV ст. Однією з причин зародження козацтва було не бажання жити на території Речі Посполитої, що було повязано з жорсткою політикою полінізації та окатоличення. Тому на степи Дикого Поля вибирались вільні чоловіки, а згодом і жінки, які колонізували території між Річчю Посполитою та Кримським ханством.

Зазвичай свої військові походи на початку існування козацтва здійснювали проти турків та татар. Зокрема однією з найуспішніх операцій  була морська десантна висадка та штурм і захоплення фортеці Кафа (нинішня Феодосія) під проводом гетьмана Петра Конашевиче-Сагайдачного.

22 липня 1616 р. Сагайдачний разом із 4 тисячами козаків прибув до міста. Уночі козаки висадилися на берег і підійшли до воріт Кафи. Частина запорожців, що володіли турецькою, відволікли вартових, вказавши, що вони турецький підрозділ, який прямує на війну з Персією. Тим часом інші перекинули драбини на мури фортеці. Перебравшись через стіну, козаки вирізали вартових і відкрили ворота. Козаки раптовим нападом захопили міську цитадель і прийнялись грабувати місто та звільняти християнських невільників. Аби взяти якомога більше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти із неволі християн, яку давали перед своїми походами.В результаті проведення операції було визволено кілька тисяч невільників, яких галерами було вивезено на Дніпро. Повернення такої кількості полонених прислужилося всенародній славі Сагайдачного.

Таким чином козаки поступово стали головними захисниками православного віросповідання. Зокрема, під час спільного польсько-козацького походу на Москву 1618 року. Петро Конашевич-Сагайдачний ставив однією з головних вимог - свободу православної віри в Україні.

Окрім того, двома рока раніше, всі козаки вступили до Київського православного братства, а гетьман Сагайдачний був ктитором (опікуном) братьської школи. Згодом саме він супроводжував патріарха Єрусалимського Теофан III та брав активну участ ьу політичному процесі відновлення Київської митрополії та висвячення ігумена Йова Борецького на митрополита Київського та Галицького.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно XVIII століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можна вважати Покровський собор у Харкові, що зведений у 1689 році. Храм збудований в еклектичному стилі козацько-московського бароко. Також до перлин "покровської" церковної тематики можна зарахувати київську трибанну церкву Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним українським архітектором Іваном Григоровичем-Барським.

  У 1999 році  президент України Леонід Кучма встановив 14 жовтня - Днем українського козацтва.Вже на початку 2000-их держава помітила день 14 жовтня, надавши йому патріотичного змісту.

  14 жовтня також на символічному рівні вважається днем заснування Української повстанської армії. Інформація про створення УПА саме 14 жовтня 1942 року є у постанові Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 року та наказі Головного командира УПА Романа Шухевича від 14 жовтня 1947 року.

 В Україні святкування Дня захисника України почалось відносно недавно - з 2014 року. Свято встановлене указом Президента України Петра Порошенка 14 жовтня 2014 року. Затвердивши 14 жовтня Днем Захисника України, Петро Порошенко провів чіткий зв`язок між різними поколіннями українських воїнів.

 Ми з вами живемо на цій славній землі українській і повинні знати про подвиги своїх запорожців, а також про наших земляків воїнів-захисників АТО, які і сьогодні продовжують героїчну сторінку нашої історії, захищаючи наші кордони від ворогів.

    У центральній районній бібліотеці до цієї памятної дати оформлено книжково-ілюстративну виставку "У величі козацтва - велич України". 

                                        



                                            На виставці представлені наступні видання:



та багато інших